Привітальні листівки до Великодня

 

Великодні свята-це Весна, щастя, любов і Відродження. Серед різноманітних завдань, які виконують під час практичної роботи студенти-дизайнери, важливе місце займають знакові свята, що є дуже поважними і родинними серед українців.

Студенти цього разу представили різноманітні за технікою виконання і композицією листівки: подвійні листівки, подарункові, листівка-іграшка або листівка у етностилі. Прикрашали рідким склом, у техніці колаж, тканиною, стрічками, бісером, вишивкою, засушеними квітами, травами…

Давайте пригадаємо, а як традиційно виготовляли листівку і коли вони з’явилися?

«Відкритий лист»(так раніше називали листівку) виконували вручну, а тому листівка була задоволенням недешевим, по кишені була  лише заможнім людям (в середньому листівка коштувала 5-10 коп.*30-70грн.). Листівками прикрашали дорожні валізи або стіни кімнат. Іх колекціонували, зберігали на довгі роки.

Листівки малювали видатні художники: В.Сєров, Б.Кустодієв, В.Дені, М.Страхов, О.Герасимов, О.Кравченко, О.Степанов, видання листівок І.Кнебеля (1924-1925р.р.)

Листівка в конверт не вкладалася, а отже, ії мали прочитати усі кому вона попадало до рук. Листівка повинна була містити гарні і добрі слова адресату(кореспонденту).

Художник, який малює листівку яскраво і достовірно розкриває свій час, стиль, моду. Фактура листівки, сюжет, використані техніки і матеріали з дивовижною точністю передають неповторність сучасного бачення свята Великодня молодими авторами –студентами Університетського коледжу..

Перша кольорова картка «народилась» в 70-х роках ХІХст. Ії поява стала наслідком франко-пруської війни 1870-1871 років. Багато хто з вояків прикрашали картки малюнками. Ця ідея сподобалась працівникам пошти, і невдовзі у продажу з’явилися друковані ілюстровані примірники.

У 1870-1871 роках французи вже мали у своєму розпорядженні кілька видів листівок.

Здається, що майже всі країни вважають листівку винаходом власних громадян.. Наприклад, серби вважають автором першої ілюстрованої картки офіцера австро-угорської армії Петара Манойловича, який у 1870 році служив у Відні. Згідно з цією версією, серб виготовив першу листівку разом з редакцією журнала « Дракон». Ця картка мала зображення дракона, що тримав у пазурах паперову стрічку. На ній писалася адреса. Крім того, на листівці були намальовані деякі будівлі Москви, Стамбула, потім пароплав та герб Королівства Сербії. Зразок такої картки, датований 19 травня 1871 року, зберігся до наших днів.

Листівка і сьогодні продовжує супроводжувати людину в ії житті, приносить радість , сум, печаль, примушує замислитися над вічними поняттями.

Створюючи листівки студенти коледжу також робили їх з певним настроєм і кожен автор вклав своє розуміння свята, через листівку довів свою інтерпретацію. Від такого практичного завдання кожний отримав задоволення. Бо створював композицію вітальної «картки», де головним була установка на добрі, теплі і щирі почуття, думки