Зустріч студентів коледжу з народною артисткою України Валентиною Ковальською

У рамках проекту «Зустрічі з цікавими людьми» 14 березня 2013 року в Університетському коледжі Київського університету імені Бориса Грінченка відбулася презентація книги «Пісенний світ українознавства», упорядником якої є Валентина Павлівна Коротя-Ковальська – завідувач відділу культури Національного науково-дослідного інституту українознавства, Відмінник освіти України, народна артистка України.

В.П.Коротя-Ковальська у вступному слові коротко переповіла про основні віхи своєї творчої біографії. Цікавими для студентів були оповіді про бабусю, яка давала перші уроки співу, з вуст якої перелилися в душу маленької онуки народні співанки – колискові, утішки, колядки, ліричні пісні про жіночу долю, про любов та зраду.

Теплими були спогади про творчі успіхи тріо «Золоті ключі». У творчій співдружності народних артистів України Марії Миколайчук, Ніни Матвієнко та Валентини Ковальської проспівані були понад 300 народних пісень не лише на Україні, а й за її межами – Франція, Аргентина, Канада… Валентина Павлівна наголошувала, що скрізь вітально сприймали українську народну пісню, зачудовано слухали їх спів a cаppella – і секрет, перш за все,  в тій особливій тональності українського слова, його ритмомелодиці.

Власне, оця чарівна сила української пісні і спонукала Валентину Петрівну упорядкувати збірник «Пісенний світ українознавства» (збірник народних, календарно-обрядових та авторських пісень для дітей та дорослих). Книгу цю укладено було як базовий практичний посібник українознавчого виховного методу в навчального процесі і розрахований на викладачів навчальних закладів, студентів педагогічних ВНЗ та училищ, батьків, учнів середніх шкіл тощо.

Автор збірки наголосила, що пісня має супроводжувати людини упродовж усього життя. Від того, які пісні буде наспівувати мати дитині, залежить цілісність розвитку  майбутнього кожного з нас і країни в цілому, наше закорінення в буття українського народу, його інтереси, ментальність, світогляд, естетичні ідеали та критерії родинності. Повага до будь-чого виростає із знання та усвідомлення сутності істинного, а вже потім виростає духовне єднання. Українським народним обрядовим пісням понад декілька тисяч років. Вони прийшли до нас із глибини тисячоліть як молитовне послання нащадкам, як приклад «ладування» родинного та суспільного життя протягом року, як щира пошана до всього, що нас оточує. Власне саме народна пісня і є та основа духовного відродження і облагородження сучасного єства кожного із нас.

У виконанні В.П.Коротя-Ковальської прозвучали колисанка, колядка, забавлянки, авторські пісні. Щирий спів, краса українського слова  полонили душі слухачів – студентів спеціальності «Музичне мистецтво», «Початкова освіта», «Дошкільна освіта». У заключному слові, звертаючись до студентів, Валентина Павлівна наголосила: «Пісня творить неперевершену красу, збуджуючи у слухача високі почуття любові, поваги до рідних, позитивні душевні порухи. Яким би не був час, у якому ми живемо – маємо дякувати долі і намагатися залишати нащадками національні шедеври, зокрема українські народні пісні, що є виміром шляхетної душі нашого народу».

 

 


 

 

Normal 0 false false false MicrosoftInternetExplorer4

У рамках проекту «Зустрічі з цікавими людьми» 14 березня 2013 року в Університетському коледжі Київського університету імені Бориса Грінченка відбулася презентація книги «Пісенний світ українознавства», упорядником якої є Валентина Павлівна Коротя-Ковальська – завідувач відділу культури Національного науково-дослідного інституту українознавства, Відмінник освіти України, народна артистка України.

В.П.Коротя-Ковальська у вступному слові коротко переповіла про основні віхи своєї творчої біографії. Цікавими для студентів були оповіді про бабусю, яка давала перші уроки співу, з вуст якої перелилися в душу маленької онуки народні співанки – колискові, утішки, колядки, ліричні пісні про жіночу долю, про любов та зраду.

Теплими були спогади про творчі успіхи тріо «Золоті ключі». У творчій співдружності народних артистів України Марії Миколайчук, Ніни Матвієнко та Валентини Ковальської проспівані були понад 300 народних пісень не лише на Україні, а й за її межами – Франція, Аргентина, Канада… Валентина Павлівна наголошувала, що скрізь вітально сприймали українську народну пісню, зачудовано слухали їх спів a cаppella – і секрет, перш за все,  в тій особливій тональності українського слова, його ритмомелодиці.

Власне, оця чарівна сила української пісні і спонукала Валентину Петрівну упорядкувати збірник «Пісенний світ українознавства» (збірник народних, календарно-обрядових та авторських пісень для дітей та дорослих). Книгу цю укладено було як базовий практичний посібник українознавчого виховного методу в навчального процесі і розрахований на викладачів навчальних закладів, студентів педагогічних ВНЗ та училищ, батьків, учнів середніх шкіл тощо.

Автор збірки наголосила, що пісня має супроводжувати людини упродовж усього життя. Від того, які пісні буде наспівувати мати дитині, залежить цілісність розвитку  майбутнього кожного з нас і країни в цілому, наше закорінення в буття українського народу, його інтереси, ментальність, світогляд, естетичні ідеали та критерії родинності. Повага до будь-чого виростає із знання та усвідомлення сутності істинного, а вже потім виростає духовне єднання. Українським народним обрядовим пісням понад декілька тисяч років. Вони прийшли до нас із глибини тисячоліть як молитовне послання нащадкам, як приклад «ладування» родинного та суспільного життя протягом року, як щира пошана до всього, що нас оточує. Власне саме народна пісня і є та основа духовного відродження і облагородження сучасного єства кожного із нас.

У виконанні В.П.Коротя-Ковальської прозвучали колисанка, колядка, забавлянки, авторські пісні. Щирий спів, краса українського слова  полонили душі слухачів – студентів спеціальності «Музичне мистецтво», «Початкова освіта», «Дошкільна освіта». У заключному слові, звертаючись до студентів, Валентина Павлівна наголосила: «Пісня творить неперевершену красу, збуджуючи у слухача високі почуття любові, поваги до рідних, позитивні душевні порухи. Яким би не був час, у якому ми живемо – маємо дякувати долі і намагатися залишати нащадками національні шедеври, зокрема українські народні пісні, що є виміром шляхетної душі нашого народу».